Я вирішив писати кожного дня по 1 годині художнього тексту.
Весь процес буде зафіксований на відео і викладений на моєму каналі Youtube.
Я планую таким чином зробити для себе власний марафон, випробувати себе, запровадити звичку писати регулярно.
Умови марафону
Текст, над яким я буду працювати весь цей час, не буде дороблятись поза відео. Тобто він буде писатись тільки під запис і абсолютно весь процес появи цього твору буде у загальному доступі (за умови, що не будуть надовго вимикати світло).
Можливо, комусь буде цікаво подивитись, як з’являється текст. Можливо, це нікому не потрібно. Мені байдуже.
Швидкий початок і мета
Я захотів і дуже швидко почав. На цю мить готова вже перша частина, відео довжиною 64 хвилини знаходиться на моєму каналі.
Пишу я українською, тож англомовні гості можуть просто спостерігати за процесом, але я буду викладати текстовий переклад на сайт.
Головна мета – це мати звичку писати кожного дня.
Публічність додає мені впевненості і не дозволяє розслаблятись. За мною зараз ніхто не слідкує, але яка різниця. Я роблю це в першу чергу для себе. Одного факту, що це у вільному доступі для мене достатній аргумент діяти рішуче.
Експромт
На момент початку цього писемного марафону я абсолютно не уявляв, про що буду писати. Я спеціально спіймав такий момент, коли моя голова вільна від зайвих думок, сів, ввімкнув запис екрана і почав писати.
Через 60 днів в мене буде певний об’єм тексту. Є бажання зробити її завершеною, щоб під кінець я вже працював над закінченням твору. Але подивимось, як воно піде.
Блекаути
Не виключаю ситуації, коли в мене фізично не буде можливості писати кожного дня, тому що в Україні війна і нас кожного дня бомблять йобані москалі. В багатьох містах регулярно вимикають світло. В мене теж, але поки цього часу достатньо для того, щоб все зробити.
Навіть без світла і зв’язку я можу писати (про це я розповідав окремо), тому марафон буде продовжуватись навіть при блекауті, але без відеофіксації. Хоча теоретично я можу використовувати свою фотокамеру для запису, та чи буде в мене бажання цим займатись, я не можу сказати. Коли вимикається світло, починається абсолютно інше життя, до якого ти не готувався все своє попереднє життя. Тобі хочеться зробити щось особливе і одночасно просто вижити. Спробую тримати темп і писати навіть за повної темряви.
Перші враження
Загалом, мені подобається в цьому марафоні два моменти, або навіть три.
Перше, я не даю собі абсолютно простору для відмови чи додаткових роздумів. Від моменту появи ідеї і до перших кроків її реалізації пройшло приблизно 10 хвилин. Сумніви щодо необхідності такого явища виникають, але я дуже швидко нагадую собі про безперечні плюси й одразу стає краще.
По-друге, я роблю те, що маю робити. Я пишу. І не має значення, що саме. Я знаходжусь в середині писемних процесів і це найважливіше зараз для мене. Блогерство – це окрема тема і до письменництва вона відноситься лише частково.
По-третє, я через деякий час буду мати готовий твір. За приблизними підрахунками об’єм буде тягнути на просторе оповідання. Можливо, я захочу продовжити його на 90 днів або 100. Щодо якості я абсолютно не переймаюсь. Це суцільний експромт від ідеї до безпосередньо самого тексту. Я навіть у вільний час над ним не думаю (хоча, скажу відверто, це дуже складно і певні думки час від часу виникають).
Підсумки
Частково це буде перетинатись із моїм попереднім челенджем, коли я кожного дня публікував щось на сайт (і продовжую це робити, до речі, вже 42 дні поспіль). Тобто в мене одночасно буде два виклики і це виглядає зараз потужно навіть для такої спокійної до власних перемог людини як я.
Не знаю, чи буду я встигати викладати переклад тексту англійською мовою кожного дня, але як мінімум відео будуть з’являтись регулярно.
