Голова цього дня не була готова до активної письменницької діяльності, тому початок цієї “робочої години” був порожній. Сидів, думав. 177 слів за годину. Не надто вражаючий результат, але це краще ніж нічого.
Хочу зауважити, що саме година, саме без перерви, саме щодня, саме без додаткових міркувань, саме із записом відео – це вбивча суміш, яка викликає певні ускладнення і графіку і загальному розпорядку. Не знаю, чи вийде в мене й далі знаходити ці фантастичні 60 хвилин, щоб писати та ще й записувати відео.
Загалом, без відео було би набагато все простіше, а ще краще – щоб не було обмежень по часу. Я не можу, наприклад, сісти тоді, коли я хочу і маю лише 20 хвилин і не маю змоги запису відео. І таких ситуацій вже було багато.
Подивимось, як воно піде, але сьогоднішнє моє тренування було яскравим прикладом того, як письменник зупиняється у своєму творчому русі.
Народився і виріс в Україні. Письмом захоплююсь все життя, але відчувати себе письменником почав лише пару років тому. У блозі шукаю натхнення, себе, відповіді на питання, відгук на запити сьогодення.
