Все більше мені хочеться довше писати і не обмежувати себе однією годиною. Я починаю розуміти кінцеву картину у своєму творі, що я пишу і тому стає простіше рухати події. Моє бажання зробити з цього марафону тренажер стає реальністю, тому що іноді мені не тільки треба примусити себе писати, а й перестати писати, бо треба займатись іншими справами і на сьогодні план вже виконано.
Не можу сказати, яка саме з цих двох протилежних подій для мене дається важче. Я однаково не полюбляю жодну з них, бо це є обмеження. Обмеження це частина дисципліни. Я маю прожити цей досвід, щоб зрозуміти і зробити особисті висновки.
Народився і виріс в Україні. Письмом захоплююсь все життя, але відчувати себе письменником почав лише пару років тому. У блозі шукаю натхнення, себе, відповіді на питання, відгук на запити сьогодення.
