Сьогодні я вперше себе спіймав на думці, що твір, над яким я працюю, може залишитись в межах одного приміщення (максимум двох). Багато уваги приділяю дрібницям, але абсолютно не бачу в цьому проблеми. Сюжет постійно змінює свій вектор і вчорашні мої замальовки починають трансформуватись, ба навіть зникати зовсім.

Так, я зізнаюсь. Я іноді дозволяю собі міркувати над подальшим сценарієм, пропрацьовую розвиток подій, можливі фінали. 

Але навіть це поки що не рятує мене від зосередження на деталях. Я хочу писати це таким чином і я роблю це.

Можливо, трохи відволікає нинішній стан. Я не в оптимальній формі. Але кожного дня пишу як мінімум одну годину художнього тексту.

Викладаю чергове відео свого письменницького челенджу, який потроху наближається до своєї середини: