На вулиці так тепло, що я під час прогулянки іноді уявляв, що зараз весна. Це було зовсім не складно, тому що сонце, теплий вітер, плюс десять, відсутність снігу, блакитне чисте небо.
Через декілька годин початок календарного нового року, а я про це взагалі не думаю.
Було би, мабуть, логічно робити якісь підсумки, але настрою зовсім не маю.
Щось, може, напишу окремим постом у блог пізніше, коли буду більш привітний до діалогу.
Новорічного настрою немає. Будь-якого настрою взагалі немає. Дні наче і сповнені діями і рухом, але це більше схоже на ефективне існування, аніж на життя. Але поганих думок не генерую, в мене все добре. Живий, хоча і мушу регулярність викладення записів про свій письменницький марафон порушити.
21 день поспіль я пишу розповідь, останні години багато міркую над розвитком сюжету. Якщо на початку твору можна було спокійно фантазувати і не стримувати себе, то тепер маю різні епізоди зводити докупи і хочу зробити це вдало.
Чергове відео мого письменницького челенджу викладаю на свій канал:
Володимир Загнибіда
Народився і виріс в Україні. Письмом захоплююсь все життя, але відчувати себе письменником почав лише пару років тому. У блозі шукаю натхнення, себе, відповіді на питання, відгук на запити сьогодення.








