Минуло сім днів, як я вирішив кожен день починати з письма. Мінімум я ставив за мету писати годину, впорався за цей тиждень навіть з перевиконанням плану.
Все письмо стосувалось моїх робіт, не було ні фрірайтингу, ні якихось мрійливих порожніх занять, що не пов’язані з письменництвом. Я сідав і писав прозу, працював над тим, що вже є або планується тільки народжуватись.
Один з текстів я встиг опублікувати. Інші чекають своєї черги (чи дочекаються?). Так, бо для мене зручним форматом на зараз є фотоісторія. Тут я дозволяю собі одночасно не стримувати фантазію і зробити текст більш-менш привабливим для читання.
Мені подобається і настрій процесу і результат. Я відчуваю, що зробив значно більше, ніж за весь попередній місяць. Я відчуваю, що із цього потроху формується звичка.
5 фотоісторій, один експромт (про Сема Беннета) і кілька годин підготовчих робіт з написання книги. Загалом вийшло майже 17 годин за перший тиждень:
Щодо години блогінгу, тут я трохи погарячкував, коли сказав, що це теж фактично письмо, бо за цей тиждень я робив майже все, але не писав до блогу. Над вебсайтом працюю я сам, тому вся підтримка, розвиток, виправлення помилок, експерименти і вдосконалення – лежать на мені. Саме писати у блог у мене навряд чи вийде регулярно. Але це не означає, що моє бажання виділяти мінімум годину щоденно, скасовується. Просто займатись я буду окрім безпосередньо публікацій ще й іншими справами. Так за ці сім днів блогу було виділено 15 годин.
Загальні 32 години мене цілком влаштовують. Так званий письменницький блок я успішно подолав, тепер лишається продовжувати цей марафон, не зупинятись. У наступних постах щодо цього експерименту я, можливо, трохи торкнусь специфіки і настроїв, що супроводжують мої сеанси.
Це вражаюче, що ти вже сьомий день тримаєшся свого плану писати щодня. Твоя впертість і зосередженість на розвитку свого письменницького таланту справді вражають. Твій підхід до письма, спрямований на роботу над реальними текстами і підвищення продуктивності, надихає. Також, фотоісторії здаються цікавим способом висловлення свого творчого потенціалу.
Позитивно, що ти відчуваєш формування звички і вже встиг зробити значний крок у напрямку досягнення своїх цілей. Надзвичайно важливо продовжувати цей марафон і не зупинятися. Бажаю тобі подальших успіхів у письменництві та розвитку свого таланту. Нехай цей процес приносить тобі задоволення і задоволення від досягнення своїх цілей.
дякую, Сем