Процес іде як треба. Я потроху починаю жити своїми вигаданими героями, сюжет поглинає і навіть самому стає цікавим, що буде далі відбуватись. Бо я не маю взагалі жодного уявлення, як саме розгортатимуться події. Нагадаю, що я все вигадую на ходу, у вільний час я майже не міркую над сюжетом. Були декілька спроб якось завернути його в певне русло, але потім я відмовився від цього варіанту і продовжую цей експромт.

Одне із завдань, яке треба буде окремо вирішити, це об’єднати різні сюжетні лінії в одну, бо це моє бажання. Я не хочу робити окремі незалежні історії, це має бути цілісний сюжет.

Знову вибираю годину письма за допомогою телефону. Попри те, що світло зараз є, я не хочу ризикувати, бо його можуть вимкнути в будь-який момент, зараз у нас діють екстрені відключення. Я хочу спокійно писати рівно одну годину, знаючи, що мене нічого не буде відволікати від процесу. Тримайте чергове відео мого писемного челенджу, це вже восьме за рахунком: