Рік починається активно, але це не позначається на моєму письменницькому марафоні. Видається викроїти годину для запису, але потім мене шматують інші справи, без яких я не зможу фактично вижити в нинішніх умовах.
Про шикування і радісні зойки мова не йде. Початок року це суцільне виживання. Перш за все на психологічному фронті. А потім і все інше сюди долітає.
Перші дні січня ранять. Сильно. Сумними звістками і неочікуваними подіями.
До всього підготуватись неможливо. Деякі речі проходять наскрізь, залишаючи пекучі сліди на все життя.
Я продовжую писати, мій марафон триває:
Володимир Загнибіда
Народився і виріс в Україні. Письмом захоплююсь все життя, але відчувати себе письменником почав лише пару років тому. У блозі шукаю натхнення, себе, відповіді на питання, відгук на запити сьогодення.








