Я заварив чаю з лимоном. Спочатку я хотів трохи відволіктись від основної роботи і просто попити напій під якесь відео. У підписках виднілись свіжі відео з Херсону, але зараз трохи не до цього. Я пишу у пошуковій строці “writing blog”. Відкриваю два перших відео і починаю дивитись.
Перше відео про письменницю, яка показує свій звичайний день.
Спокійна, тиха відео розповідь про день людини, у якої все добре в житті. У неї є власний будинок і їй можна не йти на роботу. Тому кожного ранку вона має змогу без відволікань і напруги приділяти своє життя домашнім справам і письменству.
Не скажу, що я в захваті від цього влогу, але негативних емоцій він не визвав. Дві години в день – все ж таки, на мою думку, для письменника мало. Точніше, дуже мало!
Але лайк і підписку вона отримала від мене, хоча останнім часом не знімає зовсім своє життя.
Друге відео розповідало про те, як почати вести свій блог.
Тут я почув речі, про які навіть і не здогадувався, коли починав створювати свій сайт. Він розказує про те, що в мене вже є і я це саме і роблю:
- Я пишу про те, що цікавить мене, а не про те, що може зацікавити інших;
- Я описую свій процес (хоча на даний момент це не так помітно); перш за все, це стосується мого письменницького шляху;
- Я не сумніваюсь, я просто роблю, потроху, кожного дня я щось пишу, обдумую, планую, вирішую.
Можливо, це відео не зовсім для мене (бо сумнівів, коливань, проблем з розвитком, написанням тощо в мене немає), але я все одно надихнувся ним, бо я розумію, що рухаюсь оптимальним шляхом. Йду тою дорогою, що вже йшли до мене інші і досягли успіху.
Згодом через посилання в описі під цим роликом я опинився на сайті, який пропонував займатись безкоштовно по відео на будь-яку тему. Тут я вибираю розділ writing і отримую цілу купу різних відео-уроків.
2746 результатів для “Письменництва”
Ви тільки уявіть яка купа інформації, 2746 результатів для фільтру “Writing” на цьому сайті. Такі відкриття зі мною трапляються постійно, просто зараз я вирішив про це розказати. Чому?
Тому що моє бажання розповідати про свій шлях письменника тепер віднайшло додатковий стимул приділяти цьому більше уваги.
Так, я працюю над блогом по 6-8 годин на день. Я багато пишу, перекладаю (одночасно готується дві мовні версії сайту, бо я пишу українською, а потім займаюсь перекладом на англійську), але зараз основна увага приділяється війні. дуже багато тем хочеться розкрити, тому на відвертий письменницький запал не вистачає енергії.
Я би сказав інакше: зараз мої письменницькі навички я відпрацьовую у якості блогера. В цей період я пишу не художні твори, я займаюсь більше документалістикою та публіцистикою.
Що змінилось зараз?
По-перше, я хочу виділити певний час на вивчення теорії, бо не знаю практично нічого про письменство, літературні жанри та інше. І знайдений мною сайт мені в цьому допоможе.
По-друге, я хочу все ж таки щось писати окрім статей. І на це також має знайтись час.
Це зовсім не складно і я знаю, що впораюсь.
Час знаходиться завжди, коли є бажання, мета і намір.
З 1 листопада я пишу кожного дня мінімум один пост на цей сайт.
Починаючи з 13 листопада я буду присвячувати мінімум 1 годину на вивчення літератури або ж написанню художнього тексту. Є підозра, що писати я буду менше, ніж дивитись онлайн-уроки, але зараз це не так важливо. Будь-яка інформація мені буде корисною.
По-третє, я хочу більше дізнатись про сайт, на який я натрапив. Бо мене приємно вразило, як багато матеріалів знаходиться у вільному доступі. Чи дійсно я просто так можу обирати, що захочу і просто дивитись, вчитись, безкоштовно?
Про мої наступні дослідження я буду писати згодом, вже не тут і вийде такий собі огляд, відгук про конкретний інтернет-ресурс, який мене поки що зацікавив, а що буде далі – читайте на моєму блозі пізніше.
Інвестиція у себе
Повертаючись до навчання, отримання нової інформації, коригування старих знань, їх структуризація, сайт з відео-уроками робить це можливим всього за US$24,00 billed annually на рік. Це невеликі гроші за таке зручне і потужне джерело знань. Але не для мене зараз. Я хоч і дуже охоче плачу за якісний продукт, але зараз дуже скрутні часи і кожна копійчина в мене на рахунку.
Кожна інвестиція окупається рано чи пізно. Не кожну з них помітно з першого погляду, не кожна з них буде взагалі осяжною. Наприклад, фізичні навантаження, культурне виховання, читання приносить користь не миттєво, а згодом, коли відновлюються м’язи, коли мозок розкладе нові факти, історії, коли нова інформація стане поруч з існуючою і вони будуть триматись один одного за руки і щиро посміхатись.
Я ніколи не соромлюсь інвестувати у себе, тому дуже охоче сприймаю все нове, радію життю, даю змогу чомусь видатному і гідному стати частиною свого світу, рухаюсь, спілкуюсь і навіть не замислююсь, як сильно це на мене вплине і коли ці зусилля принесуть плоди.
Кожен новий день – це минулі інвестиції.
Якщо їх сьогодні не буде, то у майбутньому також не слід очікувати суттєвого прогресу.
Саме тому я просто роблю свою справу.
Я роблю, те, що мені подобається і в мене добре виходить.
Я інвестую в себе, але який це буде мати вигляд в результаті, мене не дуже переймає. Я впевнений що від будь-якого підсумку я буду задоволений.
Можливо, тому що я ніколи ні про що не жалкую?
Як я став письменником
Про це я обов’язково розповім (upd. вже розповів) в окремому матеріалі більш детально. А сьогодні все ж таки визнаю, що заголовок був перебільшенням і не відповідає максимально дійсності.
Я пив чай з лимоном і після перегляду цих двох відео я вперше себе відчув справжнім письменником, тобто це трапилось вперше з 21 липня 2021, коли я сам для себе вирішив, що я – письменник.
Тобто я нікого не вводив в оману через цей заголовок, я став письменником ще більше, ніж до цього часу. Я більш свідомо відчуваю себе людиною, що творить написанням. Мені подобається цей стан, тому я буду продовжувати.
Писати.
Але вже не на цій сторінці.
Щасти.
