Як я і очікував, сьогодні був саме той день, коли я зберусь писати годину свого марафону і вимкнуть світло. Одночасно черговий блекаут перервав рендеринг восьмої частини челенджу і запис дев’ятої.
Тож я був змушений вдатись до класичного методу фіксації процесу через зйомку кожні 15 секунд екрана мобільного.
Я починаю потроху розуміти світ, який я створив. Я починаю відчувати цих героїв, їх бажання, мотивацію. Мені починає подобатись те, що я пишу. Чесно кажучи, я не думав, що так станеться. Мені здавалось, що цей марафон стане суцільним хаосом і посміховиськом, що я не буду знати, про що писати, або писати хтозна-що. Але виходить не так погано, хоча звісно не мені це оцінювати. Якщо справа дійде за логічного завершення, обов’язково цей твір буде доступний для читання, обома мовами.
Народився і виріс в Україні. Письмом захоплююсь все життя, але відчувати себе письменником почав лише пару років тому. У блозі шукаю натхнення, себе, відповіді на питання, відгук на запити сьогодення.
