Давайте не будемо поспішати із висновками і репетувати на всі боки про нашу неспроможність контролювати ситуацію, що продовжує загострювати настрої нашого суспільства, збираючи по крихтам слова і думки через соціальні мережі, зловтішаючись невідворотністю буття і всебічною толерантністю до негідності, коли про неї ніхто не знає, але думає зранку перед другою кавою, привезеною ще до війни, застиглою радісним полум’ям сонця далекої Бразилії, яка продовжує приймати гостей з усього світу, заколихуючи і закохуючи у безкрайні невідомості дикого світу незайманої природи, що тужливо скрутилась у кутку, притуляючись спиною до океану, налякана галасливими машинами і невгамовними людьми, які позіхають, вбиваючи, сміються, знищуючи, бунтують, бо жити стало гірше, ніж вчора, коли Сонце було яскравіше, трава зеленіше, м’ясо соковитіше, посмішка матері живою, як це слово, що не може зупинити жодна сила, що злітає у нескінченність Всесвіту своїм народженням, випереджаючи світло і безкрайність, бо його не можна закопати, його не сховаєш, як кістку собака, його не забудеш, як смак першого поцілунку, що був насправді не першим і зовсім не таким приємним, як у сусіда, який знав, на що йде, коли купував магнітолу на тисячу ват і виніс її у двір повихвалятись, а за десять хвилин фотографував у сторіз палаючий сабвуфер та колонки, хоча він і не знімав ніякого фільму, просто вирішив залишити цю ганьбу на пам’ять, щоб ніколи не згадувати і не сказати правди своїм дітям, а потім онукам, а лише прибрехати, бо так лине солодше і ширше відкриваються очі слухача, якому що не кажи, все буде цікаво, тільки не зупиняйся на півслові, тільки не повертай мене до реальності, потримай ще трохи у цьому вигаданому, але такому чудовому місці, в якому я би поселився назавжди, бо тут немає, де впасти сумнівам, немає часу, немає всього, за що я люблю і ненавиджу життя, яке сповнене страждань, солодощів, сну і безсумнівно сумнівів щодо свого існування, але давайте не будемо поспішати із висновками, а просто зупинимось на мить перед фінальною битвою, що йтиме вочевидь більше за вічність.
07-09-2023
© Володимир Загнибіда
