Маю підписку на одного українського журналіста, який майже кожного дня пише якісні і влучні тексти на різні теми. Дозволю собі ризикнути і опублікувати повністю один із його дописів:
“Що путнього про лабіринтну й накручену вкраїнську історію може сказати американський професор Тімоті Снайдер, роджений в Огайо – якщо українці, роджені в Україні, в свій більшості не здатні двох слів зліпити про події 1914-1945 років.
Попри проукраїнську прихильність, Снайдер поширює чужоземну візію на українську історію ХХ сторіччя. Всі його погляди сформовані не українською національною історіографією (яка в зародковому стані) – а польською, російською чи в кращому випадку ліберально-європейською.
На національно-визвольні змагання Снайдер (і решта західних істориків) дивляться крізь призму «хто проти кого воював». І рідко хто занурюється в міжусобну, заплутану й багатобоку деталізацію «хто за що воював». І чому.
Цикл лекцій Снайдера про Україну – поверхневий екскурс для новачків, які Україну відкрили для себе з початком великого вторгнення. Вельмидостойний професор дає каркасне, дещо грубувате розуміння про шлях українців до державності. Це – історичний фастфуд без претензій на молекулярну кухню.
Позаяк Снайдер – титулований дослідник Голокосту (а ще вужче – східноєвропейського Голокосту), то його бачення «українського питання» є польським. Тімоті Снайдер ретранслює польську національну візію на тогочасне українство. Звідси – принизливі й некоректні оцінки націоналістичних рухів.
Треба не ображатися й дути щоки – а титанічно напрацьовувати національну історіографію, де домінуватиме національний погляд на власний інтерес, звитягу й глорифікацію. Західні історики повинні формувати своє трактування українського питання на нашій доктрині, а не сусідів.
Снайдеру – дяка за все. Але це профанація.”
(с) Остап Дроздов
Цей текст взято з власного телеграм-каналу Остапа. Хто хоче, можете долучатись за цим посиланням: https://t.me/OstapDrozdovOfficial
Висловити власну думку щодо відкритих лекцій Тімоті Снайдера я не можу, тому що дивився їх дуже поверхнево. Довіряю у цьому аспекті Остапові, і повністю згоден з тим, що Україна має дуже багато роботи після перемоги, абсолютно по всіх фронтах.
