Невелика інформація для тих, хто уважно слідкує – 8:30.
Новий рекорд. Ще один продуктивний день. Ще один крок до перемоги.
Сьогодні сонячно, тому і фотографія тематична. Нехай і з минулого.
Пишу стільки, скільки не писав ніколи. І цей темп постійно збільшується, апетит приходить під час їжі.

Основна на сьогодні тема – це війна і як не намагайся, все одно вона наздожене. Зараз вона всюди, її так просто не полишиш поза свого життя.
Чесно кажучи, я не зовсім розумію тих українців, що можуть “забути” про війну і жити без змін, як і до цього, наче нічого не відбувається навколо, в Україні. Ці створіння для мене залишаться загадкою назавжди.
Бо для відповіді на питання, треба їх вивчати, а вивчення – це передусім спілкування. А навіщо спілкуватись з цим мотлохом?
Я краще скерую свою енергію на творення, всередину.
Тепер моя мета 10 годин, а потім і 12.
Але, маю зауважити, що домашні справи, які пораю самостійно, відбирають багато часу.
Іноді навіть загадкою залишається, куди той час витікає, наче крізь пальці.
Ці забавки з цифрами не так важливі, але те, що я приділяю все більше часу творчості, тому, що мені приносить задоволення.
Володимир Загнибіда
Народився і виріс в Україні. Письмом захоплююсь все життя, але відчувати себе письменником почав лише пару років тому. У блозі шукаю натхнення, себе, відповіді на питання, відгук на запити сьогодення.








