П’ятий день поспіль вимикається енергія на довгий час. До цього відключення були не такими тривалими і нерегулярними.
Сьогодні, на п’ятий день я приблизно зрозумів закономірність блекауту в моєму регіоні і можу навіть скласти певний розклад. Це значно покращує становище, бо тепер я розумію, коли не буде світла, щоб вдало спланувати свій день або ніч.
Світло стабільно буває тільки вночі.
Воно вмикається або рівно опівночі або о 3:00, і триває до самого ранку і навіть до опівдня.
Також є денне відключення в період з 14-15 до 19-21 годин.
Так сталось і сьогодні. Рівно о 21 я залишився наодинці зі своїми котами, клавіатурою і телефоном, який вбирає в себе мої думки, народжені танком пальців і шелестом думок.
День був насичений і трохи напруженим.
Мутило голову, холодає, спостерігаю першу кригу на калюжах, снігу немає. Сонячно.
Вимкнення світла стали якимось порятунком, острівцем спокою, зняття напруги, місце зупинки, роздумів, планування.
Кожна наступна частина цього темного дозвілля сповнена ще більшого розуміння і усвідомлення, ЩО саме я маю робити, коли з’явиться електрика.
Планування виходить на новий рівень.
Хлам, зайве, сміття зникає автоматично, за замовчуванням крокує до цієї темряви і ховається від мого бажання смакувати кожну хвилину зі світлом і працюючими електричними приладами. Я вже точно знаю, що за чим я буду робити, я маю чіткий алгоритм дій і впроваджую його в ту саму секунду, коли з’являється світло.
Електроенергія вийшла з повсякденності і стала справжнім скарбом, який ти знаходиш кожного дня.
Разом з цим адаптуються не тільки дії, але й сам рух стає більш свідомим, чітким, впевненим. В цьому русі закарбовується бажання не стати жертвою цих незручностей, а навпаки розвинути у собі сильні сторони, адаптуватись, рухатись до перемоги.
Кожного разу, коли вимикається світло, я радію за тих людей, в кого воно є, за сусідні будинки, райони і міста, бо вірю, що там люди, як і я – використовують цей ресурс більш розумно ніж раніше, як і я – планують своє життя у темряві і з палаючою лампою.
Я радію, що ми проводжаємо ще один день, який наближає нашу перемогу над ворогом.
ЦІ відключення як сигнали не стільки про допомогу, але як одиниця виміру нашого спокійного життя у майбутньому. Чим більше таких блекаутів ми переживаємо, тим швидше Україна відсвяткує день перемоги.
Маю змогу зайвий раз в реальному житті пропустити через себе слова “чим ніч темніша, тим зорі яскравіші”. Як у прямому, так і переносному значенні.
Година ночі, світло дали і саме час займатись справами. Наприклад, опублікувати цей пост, а потім…
