Кожний наступний день стає все більш і більш насиченим. Все менше часу витрачається на непотрібні справи. Це вилучення як лікування від хвороби. Мені дає наснаги, приносить особливе задоволення.
Практично позбувся звички відволікатись на дрібниці, коли займаюсь якоюсь конкретною справою.
Позбувся висококалорійних розваг, пустих вбивць часу. Натомість замість цього з’явились тематичні відео і, як це не дивно, серіали.
Якщо фільм я намагаюсь дивитись за один раз, то серіали це такий продукт, з якими можна відчувати себе більш вільно, тому вони останнім часом стали для мене новим оазисом між різними справами.
Зміна діяльності відбувається декілька разів на день і тут на допомогу приходять вони, короткі серії, які тепер дивлюсь виключно англійською з субтитрами.
На черзі два моїх найулюбленіших серіали за весь час: це “Пуститися Берега” (Breaking Bad) та “Справжній детектив” (True Detective). Після перегляду обов’язково буде написана рецензія і, можливо, колись опублікована на цьому сайті.
“Пуститися Берега” я дивився повністю вже два рази і багато разів окремі серії чи фрагменти. Цього разу мій перегляд буде особливим, тому що я буду дивитись фільм в оригіналі, не буде жодного дубляжу, не буде змінено звуки: я буду відчувати наново все, що таке знайоме.
Моє захоплення англійською мовою виходить на новий рівень.
Я все впевненіше почуваю себе при перегляді відео на Youtube, все швидше роблю переклади з української, все частіше в повсякденному житті з’являються окремі англійські слова, ба навіть речення.
Мені подобається.
Якби тільки не грьобана війна, яка продовжує вити вовком кожен день.
Чую її всюди, не заховатись ніде.
Та і навіщо ховатись.
Треба з нею жити, вживатись і думати як не загубити остаточно свою посмішку серед цих сірих зимових буднів.
287-й день. Маленькими кроками рухаємось до перемоги.
Потроху, помаленьку, не зважаючи на втому і люті морози, відсутність настрою і постійні сирени за вікном…
