Черговий день зустрічає щільним туманом і горілим листям. Дуже хочеться зазирнути в очі людям, які палять листя і звичайно побачити там темряву, лякаючу порожнечу і відсутність мозку.
Вже котрий день поспіль я засинаю з запахом диму в квартирі. На вулиці вітру немає. Але є потвори, що зараз підпалюють листі або сміття, або і те і інше. Дихати поки що можливо, але ці нелюди отруюють ціле місто.
Не має різниці, які в тебе вікна, цей дим проникає крізь найменшу щілину, вентиляцію. Треба робити або максимальний захист по всьому периметру або звалювати звідси у більш адекватну локацію.

Хоча що це я розплакався. В країні війна і ці неподобства можна звичайно пережити, не звертати увагу. Та коли ти не можеш нічого подіяти, це дуже дратує. Хоча, може волога тканина (маска) допоможе, або ж якісний протигаз. Перше я можу зробити сам, а друге треба шукати і купувати на всяк випадок. Колись давно був старенький, із зовнішнім фільтром. Кудись пропав.
Вчора я нарешті закінчив роботу над статтею “Що таке війна” і сьогодні готовий до публікації. Сайт вже має робочий вигляд і днями стане частиною загалу, випустимо цю рибку в океан інтернету.
Нехай бавиться, насолоджується свободою.
Володимир Загнибіда
Народився і виріс в Україні. Письмом захоплююсь все життя, але відчувати себе письменником почав лише пару років тому. У блозі шукаю натхнення, себе, відповіді на питання, відгук на запити сьогодення.








