Не дуже хочеться писати рецензію, бо фільм видався занадто нудним і банальним. В ньому немає нічого, про що би хотілося розповісти.
Нас переконують описом до фільму, що “сценарист у хронічній депресії відчайдушно намагається вилікувати свій стан, коли зустрічає дівчину своєї мрії.”
І знаєте, що я вам скажу? Це повна маячня. Від першого до останнього слова. Це перший раз, коли опис до фільму брехливий на 100%.
По-перше, ніякий він не сценарист. Він є колегою (компаньйоном) сценариста, якому допомагає продавати написані сценарії. Такий собі менеджер, промоутер. Жодного відношення до безпосередньо написання сценаріїв у фільмі не позначено. Таким чином причетність фільму Нечутливий / Numb (2007) до кіно про письменників абсолютно висмоктана з пальця, хоча сценарист у фільмі все ж таки присутній. Просто у нього другорядна роль, його у хронометражі практично немає.
По-друге, у головного героя немає ніякої хронічної депресії. Він кілька разів чує свій діагноз від лікарів і це НЕ депресія, хоча стан має деякі схожі симптоми.
По-третє, “дівчина його мрії” з’являється в процесі його лікування, а не тому, що він лікується. Тобто він і без неї лікувався і робив би це далі, навіть якби не зустрів її. Вона до його лікування не має ніякого відношення, вони просто зустріли один одного.
Ось так і довіряй описам після цього. Фільм “Нечутливий” трохи про інше. Це одночасно і розчаровує (не люблю брехню) і приваблює.
Метью Перрі (Matthew Perry)
Це відомий актор. Його не знають, мабуть, тільки ті, хто не знають також, хто такий Майкл Джексон. Меттью Перрі мені подобається і тут він переконливий. Я можу здогадатись, чому саме його запросили на цю роль. Він мав не досить приємний досвід вживання різних наркотичних речовин в реальному житті, відповідно його торкнулись і психологічні проблеми, які зображуються у фільмі. Не виключено, що він брав участь у формуванні свого персонажа, додавав через імпровізацію власні елементи, чим сильно допоміг фільму виглядати не занадто жахливим.
Без Меттью Перрі цей фільм був би набагато гірший. Він тут молодець. Його зовнішність повністю відповідає персонажу, його поведінка, рухи, слова – чи то акторська гра, чи то багатий життєвий досвід, хто зна.
Фільм про письменника
Як я казав вище, це повна маячня. Письменник (сценарист) тут грає другорядну роль, з’являється у кадрі на хвилин п’ять, не більше. Весь ефірний час присвячений кому завгодно, тільки не письменникам і зовсім далекий за всіма показниками від письменництва.
Хай світ знає правду.
Дуже просто і банально
Ідея фільму приваблива і могла би мати успіх у моєму позитивному настрої даної рецензії, якби не жахлива реалізація.
Я вкотре спостерігаю як на чудовий фундамент незграбно мостять якісь незрозумілі елементи, що далекі від будівництва. Як результат, замість міцної, гарної будівлі маємо звичайнісінький каркасний сарай, що складеться разом із наступним штормом.
Чи то сценарій недопрацьований (Harris Goldberg), чи то режисер (Harris Goldberg) вирішив покластись на майстерність Matthew Perry і пив каву замість того, щоб працювати, але фільм Нечутливий / Numb (2007) – занадто простий, дуже банальний, невимовно пересічний.
Як бачите, Harris Goldberg спробував у “своє кіно”, але невдало.
Я лежав і години півтори міркував над фільмом.
Я хотів збагнути, чому я не можу згадати жодного цікавого моменту?
Чому я нічого не виніс з нього?
Чому я витратив своє життя на те, щоб залишитись тим самим, яким був до перегляду?
Нечутливий / Numb (2007) – це приклад того, як кіно може бути відсутнім. Ти наче і подивився щось, а наче і не було нічого. Він не залишив в тобі жодного сліду.
Дивне відчуття, яке для мене нове. Саме тому, я так довго не міг ідентифікувати цей стан.
Для кого це кіно?
Можливо, для людей, хто має схожі проблеми, фільм Нечутливий / Numb (2007) буде цікавим, вони знайдуть в ньому відповіді, схожості, компанію. Можливо, його можна подивитись з дівчиною перед сном. Я не знаю. Він такий ніякий, що навіть не можу нічого путнього написати більше.
Можна зняти десять тисяч таких фільмів як Нечутливий / Numb (2007) і світ від цього ніяк не зміниться: він залишиться таким, як був до цього.
Висновки
Фільм, який можна зняти в рази краще, якщо допрацювати сценарій і розставити виважені акценти.
Ідея заслуговує на увагу і розголос, тематика – цікава, Меттью Перрі – красень і рятує фільм від повного провалу.
Жахливий сценарій, пересічність діалогів, відсутність гідної динаміки робить Нечутливий / Numb (2007) таким, що можна не дивитись.
Я би подивився його другий раз лише у тому випадку, якби був безсмертним.
Моя оцінка для фільму “Нечутливий” (2007) 5 з 10
