Добре. Я маю кішку. Вона дуже гарна. Її звуть Буся. Я її люблю. Але сьогодні перший день, коли у неї тічка, і моє життя ніколи не буде колишнім. Ця сторінка буде заповнюватися щодня потроху. Я напишу кілька речень про те, що відбувається.
Перший день
Початок був важким, але я впорався. Вчора ще бігала по квартирі, гралася, дурувала. Але сьогодні її ніби підмінили. Всі, хто з цим стикався, знають про що я кажу, хто не в темі – вітаю. Тут ви можете дізнатися трохи більше про це явище.
Весь день пройшов за одним сценарієм: вона спить, прокидається, підходить до миски з їжею, їсть, йде в якесь глухе місце і починає муркотіти і періодично голосно нявчати. Вона добре спілкується, навіть краще, ніж зазвичай, не тікає, не грається, їй просто подобається, коли її гладять.
Все б нічого, але ці виття на всю хату трохи відрізняються від того, до чого я був готовий. Моя мета — пройти це випробування, стати сильнішим, більш толерантним і пронести свою любов до кішки через усі ці події.
Другий день
Я вирішив не випробувати долю і в магазині купив спеціальні пігулки. Дав їй і через деякий час вона трохи заспокоїлась. У цей же день, мабуть, не оговтавшись від попередніх пригод з її поведінкою, я помилково випив котячу таблетку. Це сталось через те, що зовні упаковка ідентична тим лікам, які я зараз вживаю, заспокійливі. Перед тим, як проковтнути помилкову пігулку, я не відчув специфічного присмаку, але через секунду вона вже шурхотіла каналами мого травного каналу і плюхнулась у шлунок. Я майже одразу помітив свою помилку і відчув себе кішкою, у якої еструс.
Я уявив, як я припиняю нявчати, як проходить біль, як я просто спокійно існую, їм, сплю, граюсь сам з собою. Перед очима промайнуло це легке, невимушене котяче життя.
Третій день
Все спокійно, пігулка відпрацювала гарно, але не повністю. Кішка, у якої естральний цикл, ходить, їсть, спить, муркоче, витирає всі кути, треться. Все як було на початку, але принаймні вона не влаштовує концерти вночі. Сьогодні я спав нормально і не чув її. Але поведінка все ж не ідеальна, це мене зовсім не дратує. Можливо, тому що я сам випив цю пігулку…
Четвертий день
Моя кішка охрипла. Три дні нявчати це звичайно трохи складно для голосових зв’язок. Спить, їсть, перекидається на балконі в променях сонця. Вночі спала стільки, скільки і я. Нявчання стало набагато менше. Можливо, тому що голос майже зник.
П’ятий день
Буся заспокоїлась. Їсть багато, починає потроху гратись, як до тічки. Практично не нявчить, слабеньке таке “няу” з хрипотцею.
Шостий день
Перший день я сьогодні не давав пігулку. Вже майже зовсім не нявкає, спить і їсть добре. Сьогодні показав їй коридор в під’їзді, тепер проситься туди, щось їй там сподобалось.
Сьомий день
Спокійна, грає без бажання, по квартирі не бігає, хоча до цього носилась як скажена. Спить і просить багато їжі.
Влаштував їй екскурсію у коридор під’їзду. Піднявшись декілька поверхів нагору, кішка просто всілась на сходах і не хотіла йти додому.
Восьмий день
Вважаю, що все скінчилось, тому що третій день я не даю пігулки і вона дуже спокійна. Можливо, це так протікає період еструсу, не знаю. Спить і їсть добре, ніяких ознак хвороби я не бачу, просто дуже спокійна кішка.
Дев’ятий день
Буду писати ще два дні, щоби точно впевнитись, що цей період тічки закінчено. Пігулки не даю, годую, спостерігаю.
Буся все така ж спокійна, набагато спокійніша ніж до цього. Не грається, не бігає, як раніше, квартирою. Але стан в неї гарний, вигляд здоровий.
Проявляє цікавість до вивчення нових територій. Сьогодні, наприклад, відпочивала чомусь в своєму лотку, а вже через деякий час там знову була закопана гірка її виробництва.
Вночі Буся спала у шафі в не дуже зручному місці, хоча і затишному: в моїй спортивній сумці, в якій до того ще й крило від велосипеду пластикове знаходилось.
Десятий день
Закінчилась моя маленька пригода, до якої я в перші дні не був готовий, але швидко знайшов рішення.
Цю кішку мені дали на деякий період доглянути. Я не знав, що вона не стерилізована. А коли дізнався, одразу запропонував це зробити її власнику. Згодом її забрали до рідної оселі і сказали, що займуться цим.
А мені на згадку вона лишила приємні спогади, декілька гарних теплих світлин, свою котячу невимушеність, ласку та любов і найголовніше – бажання все ж таки мати свого власного кота, ба навіть двох…
Але це зовсім інша історія, про яку ви можете дізнатись в інших моїх публікаціях на цьому сайті.
Писати, як ви вже зрозуміли, я люблю, тож про нинішню живність я скоріш за все рано чи пізно щось видам для загалу.
На згадку про цю чудову пухнасту красуню залишаю собі декілька її фото:
і окремо кілька фото у вигляді галереї, де кішка допетрала, як дістати їжу з банки:
