Я намагаюсь не відкладати процес написання відгуку, тому часто тексти в мене виходять емоційними, зате правдивими. Цього разу трапилось те ж саме. Я тільки-но подивився стрічку і вже виводжу каліграфічним почерком перші рядки цього тексту.
Mario Casas та Adrián Doria у фільмі “Contratiempo” (2016)
В центрі моєї уваги опинився Adrián Doria, якого зіграв безталанний, порожній, одноманітний Mario Casas.
Чому так грубо?
Початок кар’єри цього актора 2010 рік і фільм “Tres metros sobre el cielo”, який отримав нагороду найгірший фільм року за версією Yoga Awards. Чомусь у просторі СНД це кіно набуло великої популярності, хоча воно таке ж порожнє і безглузде як і сам актор у головній ролі. Mario Casas за ці 12 років встиг стати відомим і впізнаваним, але не за свої акторські здібності, сильні ролі, потужні роботи, а як медіа-персона.
Визнають і підживлюють його марнославство лише в Іспанії, де він регулярно отримує нагороди за “кращого актора”, “кращу медійну персону” тощо.
Mario Casas все робить з одним і тим самим виразом обличчя: йде, сере, курить, лається, нервує, дзвонить телефоном, прокидається зранку, зустрічає кохану, сідає до тюрми. Щоб не робив Mario Casas, все буде з кам’яним лицем, яке нібито до смерті боїться скривитись, щоб не залишилось не дай боже морщинки від цієї емоції.
Іноді для різноманітності він змінює вираз обличчя, нібито його зараз будуть фотографувати на обкладинку чоловічого журналу: такий собі сильний привабливий чоловік з багатим внутрішнім світом і купою проблем, які йому вдалось подолати на шляху до цієї вершини слави.
Чому так багато уваги цієї персони?
Тому що він і є фільм. І це все псує. Він один зіпсував дуже добре кіно, він самотужки з гостросюжетного детективу перетворив стрічку на посередній. Я не знаю, чим керувались у кастинг-відділі, але Маріо не просто огидно і надпогано зіграв, ще й запоров доволі цікавий сценарій. На його місці міг опинитись будь-який посередній актор з мінімальним досвідом і навичками, то фільм виявився би набагато кращим і повноцінним.
Adrián Doria (головний герой фільму) – порожній, нецікавий, сірий, нудний. І все через одного єдиного актора, про якого сказав вище.
Може скластись враження, що я занадто прискіпливий і в мене якась особиста неприязнь до Маріо.
Щодо суб’єктивності, згоден, у кожного свої смаки.
Але я спираюсь на орієнтири кіно, на найвищий рівень, а не індивідуальний негатив як до окремого актора. Я порівнюю його гру з грандами і він відверто програє.
Маріо чудова модель, загалом привабливий, харизматичний, але його акторська гра на доволі низькому рівні. Він не грає, він просто існує у кадрі. Як і в цьому фільмі, так і інших роботах з його участю, за нього віддуваються колеги по цеху, більш живі, емоційні, відверті і віддані своїй справі.
Про інше у фільмі ““Contratiempo” (2016)”
Інші актори, визнаю, дуже старались. Перераховувати всіх не буду, але кожна із головних і навіть другорядних ролей зіграли набагато краще цієї бездарності.
Сценарій бездоганний, тримає у напрузі, продуманий до дрібниць. Все написано і реалізовано чудово. Дивитись хочеться з самого початку і до кінця без жодної перерви.
Кінематографічний аспект присутній у найкращому ракурсі. Оператор і декорації, локації, композиція – все на вищому рівні і доповнює гострий сюжет своєю дотепністю.
Музика теж подобається і органічно лягає на перебіг подій.
Інтрига, свіжість, гострота, динаміка – все це можна чесно асоціювати з кінострічкою “Contratiempo”.
Режисер мені незнайомий, але свою справу знає і стрічка вийшла змістовною, ситною, апетитною.
Підсумки
Могла би бути тверда дев’ятка, але, панове та пані, в цей раз Mario Casas постарався добряче, тому лише шість.
Моя оцінка фільму Невидимий гість / Contratiempo (2016) 6 з 10
Рекомендую до перегляду всім, хто не такий прискіпливий до акторів як я.
Запрошую прочитати інші мої рецензії на фільми.
