Режисер: Вес Андерсон
IMDB: 7.2
Metascore: 67
Через рік після похорону батька троє братів подорожують по Індії потягом, намагаючись налагодити стосунки між собою.
Що тут відбувається? Таємниця та інтрига з перших секунд. Страву отримуєш маленькими порціями, іноді трапляються гострі спеції, які гаряче обіймають всі рецептори і картина того, що відбувається, доповнюється новими смаковими фарбами.
Персонажі непомітно заграють із глядачем, даючи можливість приміряти свої вчинки та реакції на себе. Кожен знайде свої “принади” і “недоліки”, різні і такі схожі один на одного всі в даному кіно уособлюють переважну більшість патернів поведінки та типів людей.
Кожен обов’язково дізнається у цьому кіно себе, хтось більше, хтось менше. Але це станеться не відразу, не за ходом фільму, а після перегляду, коли насуне логічні питання “А що я щойно побачив? Про що ця історія? Що я отримав?”
У цьому магія справжнього кіно, в цьому краса якісних оповідань.
Калейдоскоп життєвих ситуацій та проблем, вінегрет. Любовні інтриги, батьки та діти, народження та смерть, рух, умиротворення. З першого погляду здається, що на екрані хаос, але кожен інгредієнт цієї страви вивірений і має свій смак, що надає процесу поглинання особливого шарму. Апетит розганяється потроху і до кінця кінострічки хочеться добавки. Шеф-кухар постарався на славу.
“Ми тут для того, щоб навчитися довіряти одне одному”
Теплота тонів, атмосфера Сходу, Індія постає у всій красі і дозволяє зазирнути всередину своїх звичаїв, життя пересічних людей, настроїв, характерів і поглядів.
“Ми хочемо здобути духовний досвід…”
Недовіра, обман, сім’я, духовність – усі ці слова періодично вистрибують у голові й у репліках героїв, начебто дзвоники подаючи сигнал, спрямовуючи у потрібне русло.
“Чому ти такий дивний? Мені треба подумати. Скажу, коли побачимось знову. Ну гаразд, не забудь.…”
Сценарій було написано за участю режисера Веса Андерсона. І рука маестро видає себе цікавими рішеннями, які не зустрінеш у популярному кінематографі.
Кіно відверто на любителя і неодмінно знайдеться глядач, який занудьгує на десятій хвилині.
Але мені пощастило, я не з них і із задоволенням провів час, вивчаючи цю кінострічку, вивчаючи себе.
“Можливо, ми могли б висловити себе красномовніше, якби сказали це без слів. Чи варто нам спробувати це?“
Режисер сміливо і без попередження завалюється в душу глядачеві зі словами “я знаю про вас все”, але робить це настільки витончено, що нічого не залишається як приймати гостя.
Це перший фільм Веса Андерсона, який я дивився. Що буде з рештою його творінь, подивимося (upd. переглянуто майже всі його фільми).
Не скажу, що я в дикому захваті, але “Поїзд на Дарджилінг” (2007) гідна уваги, хоча для повного комплекту мені в ній не вистачило драматизму та визначеності.
Надто вже все іронічно і просто, занадто легко, занадто багато порушених тем. Розвиток персонажів, їхня роль у сюжеті, фінальний акорд – все казкове, відірване від реальності.
Ця іронія є особливим інгредієнтом Веса Андерсона (як виявилось пізніше після перегляду інших його стрічок), і зовсім не біда, що він мені не догодив повною мірою. Адже мій огляд відверто суб’єктивний, та і я ситий як не крути. Поїв добре. Дякую.
Після перегляду фільму Поїзд на Дарджилінг (2007) залишається приємний післясмак, хоча, можливо, мені просто пощастило з настроєм. Поїзд на Дарджилінг (The Darjeeling Limited) – один із тих, який хочеться порадити комусь, хто бажає подивитись легке кіно, але навряд чи займе почесне місце у списку “Обов’язково до перегляду”. Надто вже там велика конкуренція.
Поїзд на Дарджилінг (2007) це один із тих фільмів, який хочеться подивитись вдруге, знову скуштувавши привабливість цієї страви від Веса Андерсона. Але не тому, що це шедевр; вся особливість в оповіданні та безлічі деталей, які при повторному перегляді сприйматимуться по-іншому. Тут уже не буде питань із самого початку (що тут відбувається) та інтриги, але буде насолода від спостереження за розвитком сюжету та героями фільму у зв’язку зі знанням того, що вони роблять, чому і навіщо. Таким чином можна ще раз порадувати своє око та розум, відкривши для себе нові грані у цій гідній кінострічці.
Рекомендую для перегляду.
Моя оцінка стрічці Поїзд на Дарджилінг / The Darjeeling Limited 8 з 10
