Номінований на 9 Оскарів фільм, саме тому привернув мою увагу. До цього я про нього нічого не чув і подивився б, мабуть, нескоро. На цю мить серед усіх претендентів на Оскар я подивився вже 4 фільми. І маю надію, що встигну глянути ще бодай ті, які можуть вибороти перемогу у номінації “Краща стрічка”. Серед них і “Банші Інішерина” (2022).
Перше, що мені впадає в очі, це невідомий для мене режисер (Martin McDonagh), який тут одночасно виконує роль сценариста. Друге, це один із моїх улюблених акторів – Колін Фаррелл. І третє, звичайно, це величезна кількість номінацій на Оскар. Цей фільм вже до перегляду характеризується мною як той, що заслуговує на увагу.
Відгук буде сформований за два тижні до церемонії Оскар і не випадково носитиме присмак прогнозів щодо тої чи іншої номінації. З часом (після церемонії і оголошення результатів) ця ознака буде трохи відволікати, але мені байдуже. Ніхто не може заборонити мені на своєму сайті пограти трохи у провидця.
Трохи про стрічку “Банші Інішерина” (2022)
Острів в Ірландії, 1923-й рік, невеличке поселення, поодинокі хатки, всі знають один одного. Неосяжний простір надає фільму потужного контрастного потенціалу. На цьому тлі кожна подія формується винятковою чіткістю і виразністю. Природа виступає мовчазним спостерігачем і одночасно прикладом того, як можна мовчати, дарувати радість, тепло, бути джерелом натхнення і краси. З цього яскравого, але неочевидного ракурсу постає рішення конфлікту, що фігурує у центральній частині фільму (спілкування, відносини, взаємодія між людьми), а саме — віддавати без думки про користь у відповідь. Але людська природа передбачає не тишу, а вир думок, які дають їй змогу сумніватись, блукати у пошуках відповіді, помилятись, при цьому оманливо витріщаючись на оточення інтелектом і важливістю.
Сценарій Банші Інішерина
Діалоги прості, але вишукані. На діалогах будується весь сценарій і фільм. Це не різкий і брутальний Тарантіно, але дуже і дуже привабливий стиль, який викликає не тільки цікавість, а й регулярні оплески за геніальність.
З перших секунд і до кінця фільм дихає інтригою. Подібне напруження і цікавість дивитись далі вирізняє якісне кіно серед лайна. Створена атмосфера тих часів якісно пропонує себе через розповідь, акценти, історії окремих людей, що поєднані одним спільним життям на спільному для усіх острові, що символізує Землю: ті ж самі проблеми будь-де, та ж простота, доброта, щирість і краса у безпорадності перед часом.
Фільм про життя
Як і більшість потужних метафоричних стрічок, “Банші Інішерина” (2022) висвітлює фундаментальні поняття, які торкаються будь-кого: доброта, дружба, час, життя, смерть, інтелект, самотність, відносини, війна тощо. Деякі з цих слів розкриваються максимально, деякі згадуються парою реплік.
Не викликає у мене подиву номінація на кращий фільм, бо тут є все, що потрібно для перемоги, тут є все, щоб бути у захваті цією стрічкою.
Камера
Незрозумілим для мене є те, що фільм “Банші Інішерина” не висувається у номінації “Краща операторська робота”, бо саме композиційні рішення, унікальний стиль надає стрічці особливого присмаку, довершеності і майже ідеальності. Кадр постійно хочеться зупинити. Це не стільки фільм, скільки набір послідовних озвучених світлин. Можливо, автори фільму не були впевнені в обмеженості локацій і кольорі. Я не дивився всіх номінантів на Оскар, тому не можу порівняти поки що, але операторська робота мені дуже сподобалась.
Музика
Музика одноманітна і блимає повторами, але дотепна і досить приваблива. Навряд чи я можу сказати, що це сильна частина фільму, зважаючи, що одна з номінацій на Оскар у 2023 році саме “Найкраща музика до фільму”. Перемоги тут я не бачу. Чого тільки варта музика у фільмі “Все завжди і водночас” або у “На Західному фронті без змін”. Так, тут потужний саундтрек, але він просто є, не більше.
Актори
Про Коліна Фаррелла говорити нічого. Він стабільно неперевершений і безумовно переконливий. Чи візьме він Оскара, я скажу в окремій статті з передбаченнями у всіх номінаціях, яку напишу після перегляду всіх ключових стрічок цього року. Але шанси у нього досить високі.
Я вперше бачу одразу двох претендентів в одній номінації. Чесно кажучи, абсолютно не вірю у перемогу молодого Barry Keoghan, його було набагато менше, аніж “конкурента” Brendan Gleeson. До того ж старий, як на мене, заслуговує на статуетку окрім якісної гри в “Банші Інішерина” своїм насиченим і видатним акторським життям.
Спостерігати за героями цікаво, кожен з них зробив свою роботу вправно.
Висновки
Фільм має дивитись кожен. Це той випадок, коли стрічка буде корисна будь-кому, вона універсальна, вона знайде прихисток кожному глядачу. В ній є все, що має, на мій погляд, містити якісний кінематограф: влучність, дотепність, інтригу, глибину, темп, питання.
Титри на екрані штовхають до повторного перегляду. Це буде згодом, не зараз, але цей факт говорить сам за себе.
Надпривабливий кадр, метафоричний феєрверк, комплексність, якісна акторська гра, динаміка, нескінченна інтрига, атмосферність, простір.
Дуже сильний конкурент “На західному фронті без змін” в номінації на кращий фільм та кращий режисер. Всі інші номінації я озвучу згодом, коли подивлюсь залишок претендентів.
Цілком заслужено потрапляє до списку “Кращі фільми”, бо:
Моя оцінка “Банші Інішерина” (2022) 10 з 10
